8 Б Українська літаратура



24.03.2020
Тема. Ніна Бічуя "Шпага Славка Беркути". Особливості композиції твору.

Підручник: с.165-175 - текст повісті "Шпага Славка Беркути"


Матеріал від учителя:

1. Евристична бесіда.
— Хто, на вашу думку, головний герой повісті?
— Чому Славко Беркута не став виправдовуватися перед судом і на суді?
— Що, на ваш погляд, об'єднує дітей у творі, у чому й чому вони різні?
— Чи є в цьому творі ідеально позитивні герої?
— Хто найбільше припав вам до душі?
— Порівняйте ставлення вчителів, вихователів до дітей — класного керівника Варвари Трохимівни, учителя географії Антона Дмитровича, тренера Андрія Степановича, директора школи, старенької вчительки Надії Григорівни.
— Якими показані батьки дітей? Чи схожі вони на батьків сучасних дітей?

— Чи трапляються, на ваш погляд, зображені в повісті події в реальному житті, чи це умовні ситуації, плід фантазії письменниці?

     2.  Аргументи
 У повісті доволі складна, як на підліткову аудиторію, структура твору. Властиво, авторка зосереджується передусім на внутрішніх переживаннях героїв, її стиль викликає асоціації з пуантилізмом: це окремі фрази-крапочки й сцени-крапочки, що мають експресивну навантаженість. Проте їм бракує „поміркованої описовості”, яка б полегшила дитині-читачеві занурення у світ героїв. Це саме той випадок, де „треба бути простіше".
   Такий тип персонажа, незважаючи на зовнішню яскравість, не характеризується внутрішньою глибиною. Цім і пояснюється психологічна спрощеність образу дівчинки, відсутність тієї динаміки чи конфліктності, які присутні в образотворенні Славка та Юлька. Однак взаємодія різних за своєю природою героїв забезпечує цілісний образний рівень твору. 
      Авторці вдалося знайти художній спосіб розповісти уважному читачеві про сокровенне й утаємничене — неможливість однозначних рішень і єдиної для всіх правди, сув'язь поколінь і нереальність уникнення „відповідальності” за батьків і себе самого, нерозривність і непідмінюваність Слова та Діла. 
     „Штага Славка Беркути” — психологічно складна і правдива книга, в яку поринаєш з головою, у чиїй вишуканій мові купаєшся, а образи й метафори хочеться смакувати...
           І чим більше думаєш про цю книгу, чим більше повертаєшся, тим чіткіше розумієш, що ось вона — психологічна проза, яка не старіє, і може стати ліками від самотності і відповіддю на найважливіші у будь-якому віці запитання: „Хто ти є? Чого вартий? І чи маєш сили шукати свій правдивий шлях у житті, а тоді йти по ньому?” 
   Деякі літературознавці схиляються до думки, що психологічні описи, які зустрічаються у творах письменниці для дітей, надто складні, інші — захоплюються її стилем, умінням помітити й розповісти про найтонші порухи душі підлітка, про те, над чим дитина замислюється, від чого страждає й через що радіє. А ви до якої думки схиляєтеся? Підкріпіть свої твердження доказами, аргументами, фактами.

3. Завдання для учнів  (записати в зошит)

                              Композиція твору 
•Незвичайний, інтригуючий зачин.
•Розвиток подій: рівномірно про кожного персонажа.
•Чітка характеристика дітей автором й іншими персонажами.
•Кульмінація.
•Розв’язка теж інтригуюча. 

       
    ДЗ. Дочитати твір, відповідати усно на питання в кінці твору (с.175-176, письмово в зошитах заповнити літературний паспорт повісті Н.Бічуя "Шпага Славка Беркути"
                                         



26.03.2020 
Тема. Ніна Бічуя "Шпага Славка Беркути". Виразне читання уривків твору.

Підручник: 
   1. Перечитати вголос улюблений уривок твору (3 рази).
   2. Вирахувати швидкість читання після кожного читання.
   
  
                                     Тести для перевірки
  1. На кого хотів бути схожим Славко?
А. На батька.  Б. На Юлька.   В. На вчителя географії.  Г. На тренера.
  1. Що відповів Андрій Степанович на бажання Славка стати фехтувальником?
А. «Група повністю укомплектована».              Б. «Група повністю укомплектована, однак приходь».
В. «Група буде укомплектовуватись з наступного року».         Г. «Секція з фехтування працювати не буде».
  1. Що стали казати про Беркуту через півроку тренувань?
А. Що він не виправдав сподівань матері.                              Б. Що він гідний син своїх батьків.
В. Що він найздібніший учень Андрія Степановича.           Г. Що він майбутній республіканський чемпіон.
  1. Яке розчарування спіткало учнів 7-Б класу?
А. Скасували екскурсію на  канікулах.  Б.  Захворіла класний керівник.
В. Вони програли у футбол учням 7-А класу.   Г.  Славко Беркута не здобув кубка у змаганнях.
  1. Хто подарував Славкові шпагу?
А. Тренер.     Б. Батько.       В. 7-Б клас.            Г. Юлько.
  1. Яку клятву дав собі Беркута?
А. Довести, що він найкращий учень 7-Б класу.                        Б. Ніколи не брехати батькам.   
В. Через рік увійти до збірної республіки.                                Г.  Більше не товаришувати з Юльком.
  1. Що ніяк не міг сказати Юлькові Беркута?
А. Що Юлько йому чимось не до вподоби.                     Б. Що він дуже цінує їхню дружбу.
В. Що Славко хоче бути схожим на друга.                      Г. Що заздрить вмінню Юлька розв’язувати задачі.
  1. Що трапилося на тренуванні у Славка Беркути?
А. Славко поранив Юлька шпагою.                     Б. Славко пошкодив собі руку.
В. Славко знепритомнів.                                       Г. Лілі посварилася з Юльком.
  1. Через випадок з Юльком Ващуком:
А. Беркута перестав ходити на тренування.               Б.  Славко уникав зустрічі з Лілі.  
 В. Беркуту виключили з секції.                                     Г. Беркута  тяжко захворів.
  1. Чому директор школи кричав Славкові: «Така пляма на нашій школі! Негідник!»?
А. Через бійку з Юльком.                           Б. Через лист із дитячої кімнати міліції.  
  В. Бо Беркута прогулював  школу.            Г. Бо Беркута програв спортивні змагання.
  1. Що сказала на суді немолода, втомлена жінка?
А. «Ми даремно образили цього хлопця, Славка Беркуту».
Б. «Беркуті вірити не можна».                          В. «Таким, як Беркута, не місце у спортивній школі».
Г.  «Славко Беркута має понести справедливе покарання».
  1. Як Юлько помстився Славкові за поранення?
А. Припинив з ним дружбу.                              Б.  Перестрів на вулиці і побив.
В.  Назвався Славком Беркутою у дитячій кімнаті міліції.             Г. Обмовив Славка на суді.


ДЗ: (у зошиті)

 1. Порівняти результати читання вголос та надіслати найкращі показники.

2. Відповіді тесту записати  та переслати вчителю (тільки букви)



Додаток
                   Як вирахувати швидкість читання
1. Оберіть уривок із прозового тексту. 
2. Вголос протягом 3хв читайте текст.
3. Порахуйте кількість прочитаних слів і поділіть їх на 3.
4. Отримана кількість слів вказує на швидкість вашого читання за хвилину.



07.04.2020
Тема. Володимир Дрозд. Коротко про митця. Оповідання "Білий кінь Шептало". Проблема людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності та мрії.

Підручник:
1. Про автора - с.177.
2. Про твір


     Визначення теми, ідеї та проблем твору.
                    (записати в зошити)
Темою твору є боротьба в людській істоті особистісного і соціального, елітарного і егалітарного.
Ідея оповідання — людина повинна залишатися собою при будь-яких соціальних обставинах, оскільки під впливом соціуму зникає „самобуття” особистості, яке й становить її елітарність.
Порушені проблеми:
— втрата внутрішньої свободи, власного Я;
— свідома відмова від боротьби за самоствердження;
— духовне каліцтво і рабство;
— ілюзорне сприйняття світу.)

ДЗ: 
1. Опрацювати статтю на с.177 про життя та творчість В.Дрозда.
2. Прочитати оповідання "Білий кінь Шептало"


09.04.2020
Тема. Володимир Дрозд "Білий кінь Шептало". Алегоричність образу коня. Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність.
     Семантика людської індивідуальності конденсується у словосполученні „білий кінь”. Наші предки вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. При арконському храмі пошановували білого коня, присвяченого Світовиду. Кельтську богиню творення Епону часто зображували верхи на білому коні. Отже, образ білого коня асоціюється з благородством, вищістю, обраністю.

1. Розкриття теми.
В короткому оповіданні "Білий кінь Шептало" Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження.
Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини — неординарної, особливої... Таку людину часто називають "білою вороною". І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на цей вислів.
Шептало знає про свою неординарність, він пам'ятає матір, яка працювала в цирку, він пригадує розповіді про своїх предків — норовистих білих коней. Але незважаючи на це знання, білий кінь часом хоче злитися з табуном, аби уникнути гострого Степанового погляду, не впасти в око, уникнути вибору. Одначе це прагнення викликане не бажанням стати частиною колективного цілого. Зовсім навпаки. Шептала гнітить принизлива робота колгоспних коней, йому огидне відчуття пітних тіл табуна, який женуть на водопій навіть не до річки, а до колодязного корита (і цим автор теж підкреслює обмеженість світу, що визначає Шепталове життя). Володимир Дрозд ніби запитує свого персонажа, чи зможе він усе життя отак ходити позаду конюха, щоб не бігти серед спітнілих кінських тіл, останнім пити з корита скаламучену воду, щоб уникнути штовханини натовпу. І читач незабаром отримує відповідь: білий кінь показує свій норов і втікає в луки. Тут він відчуває себе вільним, як давні його предки — дикі коні. Шептало пасеться, лежить на траві, купається в річці. Змивши з себе сірий бруд, він стає білосніжним і, вражений, стоїть над водою. Власне відображення у воді стає ніби поясненням того, чому конюх дозволив собі ударити білого коня: забруднившись, Шептало став сірим (тобто пересічним, таким, як усі). Усвідомлення своєї неповторності дозволяє Шепталові пробачити Степана і навіть сумувати за ним. Повертаючись до колгоспної конюшні, білий кінь викачується в багні, щоб на ранок знову стати сірим, але глибоко в свідомості Шептала пульсує думка, що він особливий, і нікому його не зломити, доки в ньому живе таке самовизначення, але серед натовпу краще все ж таки залишати сірим, щоб не мозолити зайвий раз око.
Таким чином, автор створює досить поетичний образ коня (читай: особистості), який прагне свободи, але залишається в неволі, хоче самовиразитися, але, скутий сірим буденним життям, залишається серед натовпу, дозволивши собі лише один день вільного життя.

                               2. Головні герої твору

Образ білого коня Шептала — алегоричний. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, “як усі”. Лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії. 

Риси коня Шептала: 
- покірний 
- роботящий 
- пишається своїм походженням 
- любить волю 
- здатний до критичного мислення 


Риси характеру Степана 
- добрий, ніколи не посилає Шептала на важку роботу
-  працьовитий 
- розуміє коней 
- маленький чоловік, землисто-сірий 
- брудні, коряві ручиська, 
- приземлений розум 
- турботливий 
- всесильний, милостивий, злий

Підсумок. За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на людину – її поведінку, погляди, світосприйняття, місце у суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи у неї бажання жити і розвиватися вільно, самостійно, без принижень і знущань.


ДЗ:
1. Усно відповісти на питання після прочитаного твору.
2. Виписати в зошити цитати із твору про Шептала.(5-6)
Увага! Нагадую, що ДЗ ви можете пересилати у вайбері за т.0508879409.


21.04.2020 - 23.04.2020

Тема. Юрій Винничук. "Місце для дракона" - повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть "драконячі закони".

1.Коротко про автора.







2. Буктрейлер до повісті-казки "Місце для дракона"





3. “Місце для дракона” аналіз твору 
Автор – Юрій Винничук 
Жанр – повість-казка (у творі багато вигадки, але події відбуваються протягом тривалого часу) Тема – розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу. 
Головна думка – ” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?” 
Ідея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність. 
Проблематика: 
добро і зло 
- вірність і зрада 
- доцільність самопожертви 
- проблема вибору 
Головні герої “Місце для дракона”: 
- дракон Грицько (добрий, пише вірші, не хоче робити людям зла) 
- Пустельник (навчає грамоті, хоч і намагається врятувати Грицька, але з острахом, йому це не вдається) 
 - князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар ) 
- лицар Лаврін Місце: Галичина 
    Час: Середньовіччя
    У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розпо­відає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”. Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” – роздумує автор. Доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “Ласкаво просимо в Щуро­град”. Автор говорить вустами головного персонажа: “Ми народ ліриків, а не воїнів. І вже тому приречені на загибель. Народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією. Це лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя. Зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на порозі смерті!” 

4. Матеріал для опрацювання за підручником
1. Коротко про письменника - с.187
2. Зміст повісті - казки - с. 187-194.




Домашнє завдання:
1. Ознайомитися з відомостями про Ю.Винничука у статті на с.187 у підручнику.
2. Прочитати частину твору на с.187-194.
3. Усно відповісти на питання на с.195


Увага! 28 квітня буде проведена контрольна робота за темою "З української прози". Повторіть матеріал у підручнику на с.135-186. Ретельно підготуйтеся до роботи, бо на час виконання буде відведено  30 хв.



28.04.2020
Тема. Тематична контрольна робота за темою                                "З української прози" (7-й урок - 13.30-14.00 год)

Посилання:
1. Зайдіть на головну сторінку блогу. 
2. Виберіть сторінку "Контрольні роботи 8 А, Б клас"
3. Відкрийте цю сторінку. Там знаходиться контрольна робота та інструктаж до виконання.
      Не забудьте переслати фото виконаної роботи  до 14.15 години. За пізніше здані роботи оцінка буде знижуватися.


30.04.2020

Увага! Не всі здали контрольну роботу. Поспішіть виправитись.

Тема. Юрій Винничук "Місце для дракона". Підтекст твору, алегоричність образів князя, дракона Грицька, Пустельника.

Слово вчителя
       На відміну від легенд, повість-казка «Місце для дракона» написана більше казково. Одна із відмінних рис авторського стилю і таланту Винничука – вміння підбирати мову, наче одяг, для своїх творів: легенди, казки, магічного оповідання . Якщо ви ще не знайомі – то перед Вами друг самітника Григорій – поет, мислитель і...дракон. Хоч часом він мріє стати метеликом та літати серед квіток. Знов добро і зло у Винничука помінялось масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи буде щасливим поет, чия душа літає попід хмари, серед законів нашого світу? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство? 
Повторюємо теорію

- Що таке алегорія? 

Алегорія (гр. allеgoria – інакомовлення) вид метафори: інакомомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Поміркуємо
- Яке значення має дракон у казках?
- Назвіть твори, в яких згадується ця тварина.
- Що символізує дракон як міфологічна істота?
- Від чого залежить життєвий вибір сучасної людини?
- Чому кожний із нас є індивідуальністю? Чим це зумовлено?
- Чи завжди просто кожній людині зберігати власну індивідуальність?







Розкриваємо образи твору


Матеріал у підручнику ( текст твору с.196-204)

Домашнє завдання:
1. Дочитати твір Ю.Винничука "Місце для дракона" (с.196-204)
2. Письмово виконати завдання №1 на с.207 (Напишіть невеликий роздум...)




05.05.2020,      07.05.2020
Тема. Валентин Чемерис. Гумористична повість "Вітька+Галя, або повість про перше кохання" про життя і пригоди школярів.

1.Перевіримо вивчене
                              Тести до твору "Місце для дракона"
1. Полудневою вуличкою ходили:
А Сон і Дрімота;
Б Дрімота і Полудниця;
В Полудниця і Сон;
Г Сон, Дрімота і Полудниця.

2. Чому сни люботинського князя про війни, зруйновані фортеці, полонених були особливі?
А снилися тільки зранку;
Б снилися опівночі;
В снилися в полудень;
Г снилися кожної першої неділі місяці.
3. Чому люботинський князь розпустив своє військо?
А війн не було, а грошей на утримання війська йшло багато;
Б князеві розказали про змову лицарів проти нього;
В лицарі не хотіли йти на війну;
Г хотів, щоб лицарі відпочили.
4. Скільки тижнів дав князь воєводі, щоб той підготував військо?
А 2;
Б 3;
В 4;
Г 5.
5. Хто воєводі розказав про дракона?
А старець;
Б кожум’яка;
В подорожній;
Г побережник.
6. Кому належать слова: «Хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде»?
А князю;
Б воєводі;
В князівні;
Г пустельнику.
7. Хто писав книги діяріуш та літопис люботинський?
А князь;
Б дракон;
В князівна;
Г пустельник.
8. Що князь назвав бабською, а не лицарською справою?
А говорити з драконом;
Б викурювати дракона димом;
В намагатися домовитися з драконом;
Г виманювати дракона.
9. Що писав дракон?
А літопис;
Б казку;
В повість;
Г вірші.
10. Чому тільки з драконом князеві було цікаво розмовляти?
А дракон знав багато віршів;
Б змій розповідав легенди;
В змій був хорошим слухачем;
Г з драконом він переставав бути князем.
11. Як дракон пояснив князю свою згоду на герць?
А він хотів добра для Настасії;
Б хотів урятувати князя;
В чув поклик учителя;
Г відчув в собі жорстокість.
12. Коли дракон погодився на герць, князь
А засмутився;
Б вдавав, що засмучений;
В довго відмовляв дракона;
Г одразу підтримав змія.
13. Ким були четверо гінців, яких зустрів княжий гінець?
А лицар та слуги;
Б лицар, джура та слуги;
В слуги лицаря, який заблукав у лісі;
Г чотири лицарі.
14. Хто вказав Лавріну з Горшова дорогу в Люботин?
А відьма;
Б мати;
В пустельник;
Г воєвода.
15. Чому князеві перехотілося влаштовувати герць?
А боявся, що дракона вб’є не Лаврін;
Б боявся, що вб’ють дракона;
В не хотів віддавати переможцю свої землі;
Г боявся, що розпочнеться війна.
16. За якою деталлю дракон мав впізнати лицаря, якому треба було піддатися?
А золотий шолом;
Б голуба стяжка;
В золотий щит;
Г голубий пояс.
17. Про князівну дракон написав
А казку;
Б оповідання;
В вірш;
Г поему.
18. Чому лицар Лаврін не зміг спочатку вдарити дракона?
А дракон оборонявся;
Б подивився в око дракона;
В його випередив інший лицар;
Г Настасія захистила дракона.
19. Укажіть вразливе місце дракона
А черево;
Б п’ята;
В хвіст;
Г передня лапа.
20. Чим був убитий дракон?
А списом;
Б мечем;
В гарматою;
Г стрілою.
21. Що пан Лаврін взяв на згадку про бій?
А зуб дракона;
Б луску дракона;
В шкірку дракона;
Г нічого.
22. Де поховали дракона?
А на галявині;
Б у печері;
В у лісі;
Г у яру.
23. В якій частині з’являється образ мух?
А експозиції;
Б зав’язці;
В розвитку дії;
Г кульмінації .
24. Кого символізує образ Юди у вірші дракона Грицька?
А Лавріна;
Б джуру;
В Настасію;
Г князя.

Увага! Здати відповіді до наступного ранку  (06.05.2020)

2. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя

Гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.
25 липня 1964 року в селі Великі Чаплі мала відбутися незвичайна подія: о сьомій годині ранку Вітька Горобець буде стрілитися на дуелі з Петром Білим за селом, біля третього колгоспного ставка… Такими словами починається повість Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
Серед усіх чудес світу найбільше чудо – це людина й кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава й кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.
Так що ж таке кохання, щастя, життя? Над цими питаннями людство міркує скільки існує. Тлумачний словник подає такі пояснення:
Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі;
Щастя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості;
Життя — стан живого організму в стадії розвитку, зросту.
   – В основі сюжету повісті лежить цілком життєва ситуація. В житті існує одвічна проблема кохання. Яким треба бути, як себе поводити, щоб  здобути  його? 
Справжнє кохання — це велике надбання людини. Воно формує особистість, визначає її сутність: воно стає головним випробуванням у житті людини, робить її щасливою або нещасною. То чи існує справжнє кохання сьогодні? Мабуть, що так, оскільки й зараз люди продовжують здійснювати героїчні та безглузді вчинки задля кохання і страждають від цього. Це й робить їх людьми.

"Вітька + Галя, або Повість про перше кохання" - чудова гумористична повість Валентина Чемериса про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі. На сторінках цієї книги переплелись: дружба і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Героїчні, а часом і безглузді вчинки підказують Вітьку Горобцю шлях до серця Галі Козачок.

Про автора
Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в селі Заїчинці Семенівського району Полтавської області. З 1953 року жив і працював у Дніпропетровську. 1971 року закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О. М. Горького. Працював у радгоспі, на низці підприємств Придніпров'я, в редакціях обласних газет, видавництві «Промінь». 1989– 1993 рр. — голова Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань літератури (1993–1994).
1996–2000 рр. — секретар Національної Спілки письменників України, член її Президії і Вищої Ради.
Нині живе в Києві. Багато років працював у редакції газети «Літератур-на Україна» заступником головного редактора й завідуючим відділом сати-ри «Вишняк». Уклав 4 збірки антології українського сміху «З ким сміється Україна».
Нагороджений орденами рівноапостольного князя Володимира Вели-кого (І, ІІ, ІІІ ступенів), святого архистратига Михаїла, Св. Кирила й Мефодія, Андрія Первозванного ІІ ступеня, Почесною грамотою і медаллю Кабміну України та іншими відзнаками. Заслужений працівник культури України.
Коротка характеристика творчого доробку
                           П'ЯТЬ СВІТІВ ВАЛЕНТИНА ЧЕМЕРИСА
У кожного з нас свій світ. Особливо в неординарних людей, у творців. У де-кого їх буває й по кілька. У Валентина Чемериса їх аж п'ять.
Світ перший — історичні романи, повісті, оповідання письменника: «Ольвія» (чотири перевидання), «Фортеця на Борисфені», «Смерть Атея» (літературна премія ім. Д. І. Яворницького), «Генерали імперії», «Ордер на любов» (Міжнародна премія Українського козацтва «Лицарське перо», 2008).
Світ другий — детективно-пригодницькі книги: «Убивство на хуторі бі-ля Диканьки» (літературно-мистецька премія ім. І. Нечуя-Левицького), «День Ворона», «Тайна Агати Крісті», «Таємнича пригода на Орілі», «Золотий саркофаг» та ін.
Світ третій — фантастика: роман «Приречені на щастя», «Білий корал де-тективу», «В сузір'ї Дракона», «Феномен Фенікса» тощо.
Світ четвертий: твори із сучасного життя: оповідання, повісті. «Державна коханка» (Премія ім. Ю. Яновського за кращі оповідання»), романи-есе: «Сини змієногої богині», «Президент», «Голгофа українського православ'я», «Бомба для патріарха».
І нарешті світ п'ятий — сатира та гумор. Власне В. Чемерис і починав як сатирик-гуморист. Видав вісімнадцять книг веселого жанру (всього в ньо-го вийшло більше п'ятдесяти). Серед них — «Царська охота», «Вибори таємного агента», «Як стати щасливим», «Вуса № 3» (свого часу були відзначені журналом «Перець»). За що автор отримав премію ім. Остапа Вишні, ім. Степана Олійника, ім. Ф. Ф. Маківчука, він лауреат веселої премії Одарки та Карася, що її присудила газета «Молодь України».

Буктрейлер до твору



Матеріал у підручнику:
1. Про автора - с.208.
2. Зміст повісті - с. 208-219.


Домашнє завдання:(05.05.2020)
1. Прочитати першу частину повісті (с. 208-219).
2. Усно відповісти на питання на с.219-220.
3.Випишіть у робочий зошит портретні характеристики Вітьки Горобця, Федька Котигорошка та Галі Козачок.


Домашнє завдання (07.05.2020)
1. Перегляньте першу частину повісті (с.208-219).
2. Складіть тестові питання з 4-ма варіантами відповідей до цієї частини (6 питань). Запишіть їх у зошит.





12.05.2020,    19.05.2020
Тема. Валентин Чемерис. Гумористична повість "Вітька+Галя, або повість про перше кохання" про життя і пригоди школярів. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.

Вступне слово вчителя
Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: «Любов — про неї не сперечаються. Вона є». З цим, мабуть, згодні всі. Так, є. Але нічне питання, що таке любов, не дає спокою людям. Як її знайти, розпізнати, не помилитися?
Проблемно-образний аналіз твору
Проблематика: дружба й перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення, дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.
Тема: гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.
Ідея: поетизація першого почуття, виховання культури спілкування підлітків, підготовка їх до реалій життя.

Твір складається з двох частин: перша називається «Дуель», друга — «Голуба куниця». За жанром кожна з них — це оповідання.
Композиція:
1. Експозиціярозповідь про дружбу в дитинстві Віті з Галею та їхні пригоди;
2. Зав’язка — Вітя зізнається своєму другу Федькові у закоханості до Галі Козачок. Для нього самого це почуття стало несподіваним. Друзі вирішують, що Вітя має освідчитись дівчині у своїх почуттях.
 3. Розвиток дії— друзі складають, а Вітя виконує серенаду для Галі; хлопці посилають свій «шедевр» — серенаду — до редакції районної газети з проханням надрукувати; хочуть роздобути в бабці зілля, яким причарують дівчину; Вітя йде на перше побачення та здійснює заради коханої «трудові подвиги»; утворюється «любовний трикутник», що наближає розвиток дії до кульмінації;
4. Кульмінація відкриває всі таємниці та відповідає на запитання, які виникли в читача на початку твору, — дуель, арешт Віті, зізнання Петра Білого, що він не кохає Галі;
5. Розв’язка у творі несподівана — Галя при всіх виявляє свої почуття до Віті й робить його щасливим.

Майстерно зображуючи комічні ситуації, автор використовує цілий арсенал прийомів: створює смішні та парадоксальні ситуації; поєднує в розповіді комічне й драматичне, високий і низький стилі; вживає відповідну лексику та гру слів; поєднує невідповідність стилю мовлення й обстановки, у якій це сказано; натякає або вибудовує ланцюжок думок, що викликають смішні асоціації; перераховує різнорідні предмети в одному ряду; використовує спеціальні риторичні фігури тощо.
Теорія літератури: (запишіть у зошити)
Комічне — від грецького слова "комікос" — смішне. У сучасному вжитку цей термін є родовим поняттям для означення різноманітних відтінків смішного, все, що може викликати сміх, — об'єкт комічного.
Гумор  —доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття. Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. Поняття гумору ґрунтується на спостережливості та аналітичності мислення, тому бути в доброму гуморі - бути спостережливим та мислити філософськи - підмічати єдність та боротьбу протилежностей в межах однієї сутності.
Іронія (від гр. удавання) - це прихована насмішка над явищем чи особою, про які говорять у позитивному чи навіть у захопленому тоні, маючи на увазі зовсім протилежне з метою насмішки над цим( явищем чи особою).
Художній образ - це узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця. Мета образу: передати загальне через одиничне, не наслідуючи дійсність, а відтворюючи її.
Художні засоби (зображально-виражальні) — сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети — творить художньо-естетичну вартість.
Проаналізуйте !
    Які засоби комічного вживає автор для опису «побутової революції» у селі Великі Чаплі?
    Як проходила й чим закінчилася стрижка Вітьки Горобця в діда Левонтія?
    Як Федько добував для друга гроші, щоб той повів дівчину в кіно?
    Як міліціонер Грицько Причепа загладив провину свого коня?
    Про що мріяв Вітька, очікуючи Галю на побачення? Як його мрія ледь не здійснилася й чим трохи зіпсувала побачення? (Історія з левом.)
    Чому Галя запитала Вітьку, скільки буде двічі по два?
    Для чого Вітька запалив при Галі цигарку й до чого це призвело?
    Що зіпсувало ефект від кінокартини, яку дивилися Вітька з Галею та їхні односельці? (Будильник у Вітьчиній кишені.), а потім перший поцілунок?
    Яких висновків дійшов Федько, спостерігаючи за розвитком стосунків Вітьки з Галею, і чим це підкріпив теоретично та практично? (Дібрав прислів’я про кохання та одруження; вирішив, що Вітька повинен якщо не одружитися з Галею, то хоча б заручитися, посвататися.)
    Пригадайте обряд сватання, який провів Федько, та що з того вийшло.
    Як Федько вирішив залишити слід в історії від Вітьчиного кохання до Галі?
Ø Що підкреслює автор, обираючи героям прізвища Козачок, Горобець, Котигорошко?
Ø Як ви думаєте, які почуття в Галі Козачок до Вітьки?
Ø Чи щасливий Вітько із Галею? Свою відповідь умотивуйте. Як ви оцінюєте його кроки до здобуття прихильності коханої?
Ø Які художні засоби використовує автор для створення гумористичних ситуацій?


Домашнє завдання:
1.Прочитати твір на с.221-233.
2. Усно відповісти на питання на с.234.
3. Останнє завдання на с.234 виконати письмово.(2-ге з ДЗ)


14.05.2020
Тема. Контрольна семестрова робота.
Контрольний твір.
Мій улюблений літературний персонаж

Посилання: перейдіть на сторінку "Контрольні роботи 8А, 8Б класи"





 21.05.2020, 26.05.2020

Тема. Валентин Чемерис. Гумористична повість "Вітька+Галя, або повість про перше кохання" про життя і пригоди школярів. Засоби зображення комічного. Характеристика образів. 

Вступне слово чителя

На минуломі уроці ми опрацювали зміст першого розділу твору Валентина Чемериса «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання» і вже сьогодні повернемося до таких близьких до нас героїв та дізнаємося як розвивалися стосунки Вітьки Горобця та Галі Козачок у другій частині під назвою «Голуба куниця»

Сюжет твору

ЕкспозиціяРозповідь про зародження почуття кохання у Вітьки
Горобця до Галі Козачок
ЗавʼязкаВітько розповідає про свої почуття до Галі своєму
найкращому другові Федькові
Розвиток діїЗавоювання прихильності Галі Козачок
КульмінаціяСватання Галі
РозвʼязкаВідмова Соломії Кіндратівни віддати дочку заміж,
 пропозиція почекати 10 років.

  • Засоби творення комічного в творі
татна хар
Засіб творення комічного

Приклади
Смішні ситуації сюжету– Ходити всю ніч по кімнаті та
думати про даму серця

–  Серенада під вікном баби Хіврі
–  Зілля баби Векли
– «Побачення» Вітька
Перекручення персонажем слів, не розуміння їх значення«А для чого якомусь там опудалу така
розкішна сомбрера?
…Підеш і без візиту. Чого це ти будеш надриватися. Радій, що вона тобі рандеву назначає. До тебе дійшло?
Використання цитат інших персонажів…Так, на даному етапі, як каже наш
 міліціонер

…Жаль, звичайно, серенади, та, як каже голова колгоспу, на помилках ми всі вчимося.
Вживання несподіваних порівняньВітька Горобець, мужчина з життєвим
 стажем в чотирнадцять неповних років.
Лихом цивілізованого людства,
 на думку Вітьки Горобця, були
перший зубний біль і перше безнадійне
 кохання.
Вживання гіперболи та літотиМоже, завтра лежатиме він біля ставка з простреленими грудьми і над ним у жалобі схилятимуться три плакучі верби?
Вживання приказок, прислів’їв, фразеологізмівТа чого це ти швендяєш по хаті, як на
цвіту прибитий?





Цитатна характеристика героїв

Вітька Горобець
  • Вітька Горобець, мужчина з життєвим стажем в чотирнадцять неповних років
  • Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий…
  • Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.
  • Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться.
  • Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.
Федько Котигорошок
  • Маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком.
  • Тихий та непомітний Федько Котигорошко, той вольовий Федько, котрого вона так марно намагалася спокусити солодкою халвою і котрий все-таки проговорився, у кого закоханий Вітька
  • Федько знову був Федьком: флегматичним, спокійним, добродушним і вайлуватим.
  • Що в мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький тобі Вольф Мессінг!
  • Що він язикатий — знала, але щоб так складно небилиці плести… А щоки горять… Ах, які капосні щоки, так і горять, горять… Ну й утнув же Федько!..
Галя Козачок
  • в свисті Галька могла заткнути за пояс будь-якого чаплівського хлопця!
  • в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне, як ти міг раніше на них дивитися і не бачити їх?.. Як ти міг раніше не бачити, що в неї тоненька шия і маленькі груди, важкі коси й довгі, примхливо вигнуті брови, тоненька, немов вирізьблена, фігурка й чарівна посмішка, що вона вся струнка, весела й швидка, як вогонь на сухій соломі
  • вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою. Через плече висіла сумка з газетами, журналами, листами — під час літніх канікул вона працювала листоношою.
  • Галя якось змінюється, зустрівши тебе. Чомусь підозріло робиться веселою, а щоки у неї ледь-ледь рожевіють. І оченята спалахують якимось сяйвом.
  • Галя Козачок пташкою пурхала по Чаплях, розносячи пошту, і не відала й не гадала, яку тільки диверсію готував для неї тихий та непомітний Федько Котигорошко, той вольовий Федько, котрого вона так марно намагалася спокусити солодкою халвою і котрий все-таки проговорився, у кого закоханий Вітька.
  • Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з’явилася Галя Козачок. (с.49)
  • Вона підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо.
  • Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет.

Матеріал у підрунику:
1. Сюжет твору на с.235-249.
2. Питання до твору - с.249-250.


Домашнє завдання:
1. Прочитати другу частину повісті (зазначену в підручнику).
2. Усно відповісти на питання на с.249 - 250.
3. Доповнити власними прикладами подану вище таблицю "Засоби творення комічного у творі" (2-3 приклади)



26.05.2020
Тема. Позакласне читання. Оксана Думанська. Повість "Школярка з передмістя"

Про авторку




 Повість "ШКОЛЯРКА З ПЕРЕДМІСТЯ"



 Аналіз
 Автор: Оксана Іванівна Думанська. 
Рік написання: 2008. 
Жанр: повість, щоденник.
Літературний рід: епос. 
Тема: Зображення життя звичайної дівчини-підлітка з усіма його радощами і бідами.
Ідея: Допомогти підліткам зрозуміти, що останній рік їхнього навчального життя дуже швидкоплинний і тому його потрібно особливо цінувати.

 “Школярка з передмістя” проблематика:
- проблема порозуміння батьків і дітей; 
- проблема кохання і зради, вірності; проблема самотності підлітка; 
- проблема стосунків з друзями та однокласниками; 
- проблема сприйняття нового, готовності до змін; 
- проблема успішності в школі і важливості шкільного навчання; 
- проблема дорослішання.

 “Школярка з передмістя” головні герої: 
(Усі герої твору безіменні)
 Школярка, вона ж оповідачка. 
Її хлопець (колишній). 
Її подруга. 
Її сусід (в якого Школярка закохана). 
Бабуся. 
Мама. 
Тато. 
Татова нова дружина. 
Класний керівник (кєра). 
Однокласники.

 “Школярка з передмістя” сюжет та композиція: 
Експозиція: Розділ “Насамперед”, в якому йдеться про теперішнє життя оповідачки і як вона знайшла щоденник. 
Зав’язка: Розділ “Початок вересня”, в якому Школярка розповідає про своє життя, про свою сім’ю, хлопця, школу. 
Розвиток дії: Усі розділи від “Ще початок вересня” і до “Листопад-Грудень”. Розповідь про проблеми Школярки, їх вирішення, стосунки з мамою і татом, бабусею, сусідом, однокласниками. 
Кульмінація: Розділ “Січень-Лютий”, де Школярка дізнається новину від бабусі, що мама планує забрати її закордон.
 Розв’язка: Від розділу “Березень” до розділу “Червень”, де навчання добігає свого кінця і Школярка, хоч спочатку і не могла в це повірити, переїздить закордон. 
Замість епілогу розділ “Насамкінець”, який разом з розділом “Насамперед" утворює своєрідне обрамлення твору.



28.05.2020
Тема. Повторення вивченого. 
           Література на літо.

Дорогі мої учні! За літо вам потрібно не тільки відпочити, а й підготуватися до наступного навчального року. Якщо під час навчання часу на читання катастрофічно не вистачає, то влітку вільного часу цілком достатньо.
Тому пропоную  список літератури для обов’язкового читання. Сюди не внесені  маленькі віршовані твори. Але запропоновані твори є великими за змістом і в підручнику подані у скороченому варіанті. У вас є можливість влітку ознайомитися з оригіналами цих творів.
 До речі,  ці книги  можна взяти в нашій шкільній бібліотеці.


Список творів з української літератури для 9 класу


  • Біблія. Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Притча про сіяча.
  • «Слово о полку Ігоревім».
  • Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».
  • Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся».
  • Микола Гоголь. «Тарас Бульба».
  • Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».
  • Марко Вовчок. «Інститутка».


Сподіваюсь, що читання принесе вам багато цікавих зустрічей з новими літературними героями!



Вітаю всіх із закінченням навчального року та бажаю теплих, веселих і цікавих канікул!





Комментариев нет:

Отправить комментарий