7Б клас Українська мова


20.03.20р

Тема. Правопис прислівників

Матеріал від учителя 


Підручник: с.190, вивчити правило. На с.190-193 усно виконати вправи.



25. 03.2020
Тема. Правопис прислівників. Написання прислівникових сполук.

Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.
     Сполуки іменників із прийменниками, які відповідають на питання прислівника та є у реченнях обставинами, називають прислівниковими сполуками.           Наприкладбез сумніву, на щастя, з переляку, по змозі, у вічі, як слід та ін. 
       
       Прислівникові сполуки часто називають прислівниками. Це свідчить про те, що процес їхнього переходу в прислівники ще не завершився. Прислівникові сполуки пишуть окремо. Проте їх правопис краще перевіряти за словником.
    Окремо пишуться словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного чи двох прийменників: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.
   
                           Тренувальні вправи
І. Прочитайте. Визначте в реченнях прислівникові сполуки.
1. Посмішка йшла, без сумніву, із зовсім чистої, не збаламученої душі (І. Багряний). 2. Голос її нагадував голос немащеного колеса, що без упину котиться по грудомаччю та каміняччю (Є. Гуцало). 3. Велетенською темно-синьою крашанкою він завзято котиться до хати. Рве на себе двері в світлицю, на ходу перекочується через поріг (М. Стельмах). 4. Щось дике проглядало у широченних вилицях, до лиха низькому лобі, маленьких вицвілих очах (Ю. Обжелян).

ІІ. Знявши риски, прислівники, що їх пишемо разом, та прислівникові сполуки, які пишемо окремо, запишіть у дві колонки. Перевірте себе за словником.
       У/досвіта, до/речі, без/наміру, раз/у/раз, з/дня/на/день, тим/часово, рік/у/рік, що/тижня, з/розгону, на/диво, на/самоті, по/суті, у/плав, час/ від/часу, від/ранку/до/вечора, через/силу, стрім/голов, за/рахунок, по/ всюди, у/тричі, з/давніх/давен.

ІІІ.Спишіть, вставляючи пропущені літери та знімаючи риски. Прислівникові сполуки підкресліть. Поясніть розділові знаки в реченні з прямою мовою.
    1. Я рибу на річці ловлю день/при/дні (Є. Гуцало). 2. Серденьком б’ється дж..рельце цілюще, з ним ро..мовляю один/на/один (М. Осадчий). 3. Я був самотній, сам/на/сам з своєю самотою (Ю. Рибчинський). 4. А дід мою дослухав казку і виявив серде..ну ласку: «За те, що гарна казка ця, на/вибір вирвіть кавунця» (Д. Білоус). 5. Глечик день/у/день не/надщерблюєт..ся, а ро..биваєт..ся од/разу (Нар. тв.).

ДЗ: (за підручником)

1. Повторити правило (с.190)

2. С.194, вивчити правило.

3.Усно опрацювати вправи на с.194-195; вправу 419 виконати письмово.


По можливості надсилати ДЗ по вайберу за т.0508879409


27.03.2020Тема. Написання прислівників. Не і ні з прислівниками.


Матеріал від учителя




Підручник :с. 203 -  правило, вправи на с.203-205 усно.

ДЗ:

1. Вивчити правило на с.203.
2. Виконати письмово вправу 442, 453.



08.04.2020

Тема. Урок розвитку зв'язного мовлення. Письмовий твір-опис зовнішності людини за поданим планом.

Матеріал у підручнику:
1. Вправи 396-398 усно.
2. Теорія на с.187
3. Орієнтовний план для написання твору у вправі 399.



Відтворюючи за допомогою слова зовнішній вигляд людини, потрібно передовсім звернути увагу на ті ознаки, які для цієї особи є найбільш характерними, тобто впадають у вічі, відбиваючи певні риси її характеру, увиразнюють душевний стан або настрій. В одному випадку це риси обличчя, в іншому – одяг або манера говорити.
Ставлення до портретованої особи можна передати за допомогою оцінних слів і належно дібраних художніх засобів: порівнянь, епітетів, метафор тощо. Використання художніх засобів роблять словесний портрет виразним та емоційним.

Орієнтовний план твору-опису зовнішності людини

1.  Хто ця людина (вступна частина твору).
2.  Що найперше впадає у вічі в її зовнішності.
3.  Її зріст, постава.
4.  Волосся, зачіска.
5.  Риси обличчя. Вираз обличчя. Міміка. Жести.
6.  Одяг.
7.  Загальне враження: що подобається, а що, можливо, ні (кінцівка твору).

                                        Зразки для написання твору

Твір на тему зовнішність людини

      Сьогодні я спробую описати мого друга Дениса. Він розуміє мене краще за всіх на світі і завжди готовий вислухати і розвеселити мене!
      Мій друг - невисокого зросту, близько 175 см і досить міцної статури, він не виглядає ні товстим, ні худим. В одязі він віддає перевагу спортивному стилю, але взимку носить класичне кашемірове пальто і темні черевики. Денис дуже любить картаті сорочки та у нього їх дуже багато.
         Зовнішність не головне, головне - краса душевна.
     У мого друга русяве волосся, яке він відрощує трохи довше, ніж прийнято хлопчикові і найчастіше вони розпатлане, хоча така зачіска йому навіть і де.
      У нього довгий прямий ніс, тонкі губи з гострими куточками і зелені очі з довгими віями. Брови він має досить густі, але не чорні.
        Деталі його зовнішності
       Коли настає весна і показується сонечко, обличчя мого друга покривають веселі веснянки, які не пропадають до самих холодів.
      Характерною особливістю Дениса є його руки, кисті яких дуже великі для його статури, а своїми довгими пальцями він може легко схопити баскетбольний м'яч!
      Денис дуже часто посміхається, від чого на його щоках з'являються ямочки, які дуже йому йдуть.
       В цілому, він виглядає дуже добродушною і відкритою людиною.

Твір опис зовнішності людини 
       Я хочу розповісти про зовнішності моєї подруги Каті. Ми з нею вчимося разом з першого класу. Власне, я тоді і звернула свою увагу на серйозну дівчинку з чорними волоссям, яка тримала перед собою величезний портфель. І вчителька вирішила посадити нас за одну парту. Так і почалася наша дружба. За роки дружби я вивчила зовнішність Каті, а на уроці малювання навіть спробувала намалювати її.
      Катя - красива дівчинка з синьо-чорними косами, які вона зазвичай укладає навколо голови. Очі у неї темно-синього кольору. Не один хлопець таємно зітхає за цими незвичайними очима. А коли Катя розпускає коси, то виникає відчуття, що вона ховається серед них - такі довге і густе у неї волосся.

        Катя дуже товариська і любить брати участь у всіх заходах. Моя подруга досить-таки непогано вчиться, але могла б вчитися набагато краще, якби не її бажання брати участь абсолютно в усьому. Через це у неї на уроки часто просто не вистачає часу. Катя дуже любить танцювати, а тому жодна шкільна дискотека без неї не обходиться. Тоді вона розпускає волосся, і здається, що навколо неї хмара - таке волосся пишне.

ДЗ: напишіть твір, описавши за планом зовнішність свого однокласника (або однокласниці)

    Увага! Пишіть охайно та розбірливо. Фото робіт намагайтеся робити якісно.
Всі роботи перевіряються й обов'язково оцінюються.



10.04.2020 
Тема. Повторюємо вивчене про прислівник.

1. Перегляд відеоуроку.



2. Випишіть у зошити із проглянутого відео ті прислівники, які, на ваш погляд, треба запам'ятати.

3. У ДЗ складіть і запишіть 5 речень з такими прислівниками.


22.04.2020Тема. Підготовка до тематичного оцінювання за темою "Прислівник".
1. Повторимо правило


2.Перевіримо себе (усно)
                                                      Тести
1) Укажіть рядок, в якому лише прислівники:
А) Удвох, вночі, два, довго;
Б) вночі, наспіх, вбік, бік;
В) босоніж, насилу, давно, тричі.
2) Прислівник, який означає час дії:
А) вголос;                                 Б) праворуч;
В) напередодні;                      Г) наперекір.
3) Прислівник, який означає мету дії:
А) навмисне;                           Б) влітку;
В) вороже;                               Г) вліво.
4) Прислівник, який у вищому ступені має суфікс  -ш-:
А) ясно;                                     Б) сильно;
В) швидко;                               Г) весело.
5) Перепишіть, позначивши наголос, вставляючи Н або НН:
Священ..о, відмін..о, темн..о, гуман..о, здивован..о.
6) Зробіть синтаксичний розбір речення:
Влітку озеро здалеку манить прохолодою.
7) Перепишіть, розкрийте дужки:
А) Там мене зустріли (по) домашньому.
Б) Відійшли ми зовсім (не) далеко.
В) (Не)веселі, а дуже сумні очі дивились на мене.
8) Розкрийте дужки:
(По) перше, час (від) часу, (з) низу, з роду (віку), (ні) куди.
9) У якому рядку всі слова – прислівники?
А) Повільно, вільний, по-друге, щодня;
Б) ліворуч, тепло, десь, щось;
В) довго, пізненько, легше, здуру.
10) Прислівник, який означає місце дії:
А) красиво;                    Б) внизу;
В) зопалу;                      Г) нерухомо.
11) Прислівник, який означає спосіб дії:
А) вночі;                         Б)глибоко;
В) схвильовано;            Г) всюди.
12) Прислівник, який у вищому ступені має суфікс  -іш-:
А) легко;                          Б) тепло;
В) глибоко;                     Г) рідко
13) Перепишіть, позначивши наголос, вставляючи Н або НН:
Активн..о, старан..о, туман..о, сумн..о, несказан..о.
14) Зробіть синтаксичний розбір речення:
Зранку весело гріє весняне сонце.
15) Перепишіть, розкрийте дужки:
А) (Не) порушно стоять дерева, загорнені в сутінь.
Б) (Не) далеко, а зовсім поряд щось забулькотіло.
В) (На) решті почалося літо.
16) Розкрийте дужки:
(По)товариськи, пліч (о) пліч, раз (у) раз, часто (густо), (на)завжди.

3. Письмове виконання завдань
- вправа 452;
- синтаксичний розбір речень:
Зранку весело гріє весняне сонце.
Влітку озеро здалеку манить прохолодою.

ДЗ:
1. Повторити правила за темою "Прислівник"
2. Виконати письмово вправу 451.



Увага! 24 квітня буде проведена контрольна робота за темою "Прислівник". Ретельно підготуйтеся до роботи, бо на час виконання буде відведено 30 хв.


Важливо! Контрольна робота на блозі буде виставлена за розкладом (1-й урок - 9.00год). Переслані виконані роботи до 9.45  години будуть враховуватися як вчасно здані. Оцінка за пізніше здані роботи буде знижена.




24.04.2020
Тема. Контрольна робота за темою "Прислівник"

Посилання:
1. Зайдіть на головну сторінку блогу. 
2. Виберіть сторінку "Контрольні роботи 7 Б клас"
3. Відкрийте цю сторінку. Там знаходиться контрольна робота та інструктаж до виконання.
 Не забудьте переслати фото виконаної роботи до 9.45 год.


Увага!
Контрольну роботу не здали:
Чульжанова Т.
Свиридова Д.
Смірнов М.
Комячко М.
Сабадаш А.




29.04.2020
Тема. Прийменник як службова частина мови. 
Прийменник як засіб зв'язку у словосполученні.

1. Повторюємо вивчене

       Службові частини мови служать тільки для вираження різних відношень між словами (прийменники), між словами і реченнями (сполучники) або ж надають словам і реченням різних відтінків (частки).















      Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить 
         для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні.

2. Вивчення нового матеріалу

Матеріал у підручнику
1. Усне опрацювання вправи 454.
2. Правило - с.209, 211

Відеопояснення





Практична робота:
1. Усно - вправи 455, 462.
2. Письмово - вправи 459,464.


Домашнє завдання:
1. Вивчити правило параграфу 35.
2. Виконати вправу 465. 


06.05.2020
Тема. Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс.

1. Повторюємо вивчене
Виберіть  із дужок потрібний прийменник, ставлячи іменник у потрібному відмінку.
1) Не з’явився (із-за, через, по) хвороба.
    2) Пропустити заняття (з, по, із-за) поважна причина.
    3) Підйом тривав (біля, протягом, близько) три години.
  4) Призначили чергового (відповідно до, у відповідності з, за) правила         внутрішнього розпорядку.
5) Працювати (по, за) контракт.
6) Залучити (в, до, для) роботи.
Знайдіть похідні прийменники. Зверніть увагу на  їх правопис.

2. Вивчення нового матеріалу
46

              Матеріал у підручнику:
        1. Правило - с.212,214
       2. Для усного опрацювання - вправи 467, 475.



        Відеопояснення


Практична робота:
1.Усно - вправи 468, 471
2.Письмово - вправи 470, 472.

Домашнє завдання:
1. Вивчити правило на с.212,214.
2. Виконати вправу 478.



08.05.2020
Тема. Контрольний докладний письмовий переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі.

Слово вчителя
- Сьогодні ми з вами будемо  писати докладний переказСпочатку згадаємо, що ж таке докладний переказ.

Докладний переказ -  це повне, послідовне, близьке до тексту передавання змісту почутого або прочитаного.


- Сьогодні ми будемо переказувати письмово текст "Чому нам потрібна поезія", який знаходиться у підручнику на с.134 (вправа 269).

             Пропоную вам пам'ятку, яка допоможе у написанні переказу.


                                                 Пам'ятка
                              Підготовка до докладного переказу 
1.     Уважно прочитай текст.   
2.     Визнач тему та головну думку прочитаного.
        (Тема: про кого або про що розповідається в тексті.
          Головна думка: чому нас навчає цей текст)
3.     Склади план.      
4.     З кожної смислової частини ( по кожному пункту плану) вибери все                найважливіше та найцікавіше.
5.     Перевір за текстом чи не пропущено щось важливе.
6.     Спробуй запам’ятати вибрані фрагменти тексту, по-можливості                     зберігаючи    особливості мови.
7.     Повправляйся в усному переказі, користуючись планом. (декілька                     разів перекажи тект)

8.     За необхідності внеси корективи.
Звертаю вашу увагу на те, що потрібно декілька разів прочитати текст, щоб якісно написати переказ. Крім того, у докладному переказі залишають найголовніші відомості, а несуттєві відхилення можна не зазначати. Пам'ятайте, що переказ - не є копіювання тексту. Допускається використання синонімів, власних висловлювань, які відповідають змісту твору.

                                            Пишемо переказ
1.Прочитай текст твору.
2. Склади план до твору.
            3. Попрацюй з пам'яткою, поданою вище.
4. На чернетці за планом запиши переказ прочитаного твору.
5. Перечитай написане, внеси зміни, доповнення (якщо вони у тебе є).
6. Ще раз уважно перечитай твір, виправ помилки,бо це впливатиме на 
 загальну оцінку.
7. Відкрий робочий зошит. Запиши дату, вид роботи, назву тексту,.
8. Запиши в зошит власне складений план.
9. Охайно перепиши свій переказ та перешли фото вчителю.
10. Не поспішай, роботи можна здати до понеділка (11.05.2020)
                        Бажаю вам усім успіху!



13.05.2020
4-й урок (11.15-11.45 год)

Тема. Семестрова контрольна робота.
Диктант. 
Посилання: перейдіть на сторінку "Контрольні роботи 7Б клас"





                                   15.05.2020
КОНТРОЛЬНИЙ ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА                            ПОДАНИМ СЮЖЕТОМ
Оповідання- це розповідь, яка грунтується на певному епізоді з життя персонажів. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету.

Сюжет — це сукупність подій, дій, що визначають характер зображуваного; через систему подій у літературному творі автор розкриває характери персонажів і весь зміст твору.
Основні елементи композиції сюжету:
Пролог (не завжди), експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, постпозиція, епілог (не завжди).

Твір-оповідання за поданим сюжетом

Пізня весна
             План:
1. Березневі морози.
2. Повернення з вирію лелек.
3. Пташиний голод.
4. Порятунок чорногузів.
5. Повернення птахів до своїх домівок.


                                 Пізня весна
       Цього року весна запізнилася. Уже так хотілося тепла, а сонячні промінці, хоч і виглядали з-за хмарок, та все ж не поспішали дарувати свої лагідні обійми. Лежав сніг. У березні ще були морози. 
       Того ранку я йшов до школи повз озеро, вкрите кригою. Вітер проймав наскрізь, аж зводило зуби. У школі хлопці повідомили, що біля озера сіла велика зграя лелек, які повернулися з вирію. Всі зраділи і вирішили, що після уроків побіжимо туди. 
          І ось, лиш пролунав дзвоник з останнього уроку, ціла юрба дітлахів зібралася біля школи. Ми наввипередки бігли до озера. Кожен намагався бігти швидше, щоб першим побачити птахів, які обов’язково повинні принести весну. Прибігши, побачили знесилених птахів, що топталися на березі, сподіваючись знайти хоч якусь їжу...



ЗАВДАННЯ:
1.За пунктами плану (4,5) придумайте і запишіть продовження твору. 
2. Відмежовуйте кожен написаний пункт абзацами.
3. До 18.05.2020 здайте роботу.




20.05.2020
Тема. Сполучник як службова частина мови. 
Види сполучників.

Пояснення вчителя





Сполучники ми використовуємо чи не одразу, як починаємо говорити: “тато і мама”, “братик і сестричка”. Сполучником ми поєднуємо однорідні предмети, коли їх перераховуємо, або дії, які відбуваються одночасно. Потреба застосовувати сполучники з’являється постійно. Тому важливо про них знати більше!

Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення:
  • Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні. Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан (Л. Костенко).
Сполучник не буває членом речення.

Сполучники, як і прийменники, можуть бути багатозначними словами та вступати у синонімічні відношення. Багатозначними можуть бути що, щоб, як тощо:
  • Щоночі, як місяць зійде, він виходив на узлісся (часовий).
  • У неї очі – як зіроньки сяють (порівняльний).
  • Вона не сказала, як це сталося (з’ясувальний).
Сполучники-синоніми: і – й – та(у значенні і),  але – зате – проте, тож – тому, щоб – аби, бо – тому що, як – наче – ніби – мовби – неначе … тощо.

Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
Сурядні – поєднують:а) рівноправні, незалежні частини складно­го речення;
б) однорідні члени речення.
Підрядні – поєднують залежні (підрядні) речення з головним
у складному.
Н а п р и к л а д: і, а, проте, однак, або, чиН а п р и к л а д: як, бо, щоб,
для того щоб
Види сурядних сполучників
ВидПриклади
1.Єднальніі, йта (в значенні і), також, теж, ні…ні,
ані…ані, та ще 
й, а навіть: Все повторялось: і краса, й потвор­ність
 (Л.Костенко).
2.Протиставніа, але, зате, проте, однак, та (в значенні але),
 а втім, хоч…зате, як…так, не тільки…а й:
 
Не час минає, а минаєм ми (Л.Костенко).
3.Розділовіабо, чи, то, або…або, чи...чито...то,
не то...не то, хоч…хоч:
Або 
пан або пропав (Нар. мудрість).

Види підрядних сполучників

ВидПриклади
1.З’ясувальніщо, як, ніби: І кождий з нас те знав,
що слави нам не буде (І. Франко)..
2.Обставинні:
а)часуЛедве, щойно, тільки, як, доки;
як тільки, після того як, відтоді як:
Як тільки 
в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує,
 я швидко вікно відчиняю (Із дитячої пісні).
б)причинибо, оскільки; тому що, через те що,
у зв’язку з тим що, завдяки тому що: 
І слави людської зовсім ми не бажали,
 бо не герої ми і не богатирі (І. Франко).
в)метищоб, щоби, аби; для того щоб:
Щоб 
багато жити, треба працю любити
(Нар. прислів’я).
г)умовиякби, аби, як, якщо, коли; коли б, як тільки: Якби вивчились так, як треба, то й
мудрість би була своя (Т.Шевченко).
ґ)способу діїякЯк постелиш, так і виспишся
(Нар. прислів’я).
д)допустовіхоч, хай; незважаючи на те що, дарма що:
 Хоч
сорочка одна, та біленька щодня
 (Нар. прислів’я).
е)

є)

ж)
Порівняльні 

міри, ступеня

наслідку
як, мов, наче, ніби, ніж, немов, неначе,
мовби, мовби­то, нібито, неначе, неначебто, немовбито: 
Комусь, як марайому, як зоря
(Нар. прислів’я).
аж; що аж, що й:
 
Закипіло, заревло навкруги, аж річка охнула
 (Панас Мирний).

так що: Хутір ховався серед дерев, 
так що влітку іншу хатку даремно
 очима шукатимеш (М. Трублаїні).
Групи сполучників за будовою
ПростіСкладніСкладені
непохідні, їхнє походження визначити важкоутворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом)утворені з
повнозначних слів і
сполучників
(пишуться окремо)
й, і, а, ні, та, то, бо,щозате, однак,  або,якщо, якби, щоб, нібито,
немовбито, неначебто, ніби
через те що,
для того щоб,
з
тим щоб,
незважаючи на те

що, в міру того як, 
перед тим як, 
дарма що, так що
Групи сполучників за способом уживання
ОдиничніПовторюваніПарні
уживаються між однорідними членами речення або частинами складного речення один разуживаються між однорідними членами речення або частинами складного речення не менше двох разівуживаються між
однорідними членами
речення або
частинами складного речення тільки у
парі
а, бо, та, але, щоб, немовбичичи, тото, ніні,іі, абоабо, хочхочне тількиа (але) й, яктак і, хоч… але, якщо то,
як не… так, чимтим,
щото,
не стількискільки,
 коли
то
Стара свита, та по-новому пошита (Нар. прислів’я).І жнець, і швець, і надуду грець (Нар. прислів’я).
Що голова, то й розум (Нар.прислів’я).

Групи сполучників за походженням
НепохідніПохідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: а, чи, а, але, йУтворені з інших частин мови:
проте, щоб, якби, тому що, через те що
Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
Сполучники – пишуться разомІнші частини мови – пишуться
окремо
1.Сполучники можна замінити інши­ми синонімічними сполучниками: зате, проте – а, але, однак; таж – адже, тож – тому, якби – коли б, якщо – коли, щоб – аби, притому – до того ж:Хоч не застав Івана вдома, зате (проте) прогулявся.Інші частини мови: прийменник
 і займенник, займенник і
частка, прислівник і час­тка – 
такій заміні не підлягають:
За те 
оповідання його
похвалили.
Частки б, би, ж, же
можна переставити
на інше місце в реченні, і зміст не
зміниться:
Як мені хотілося б скласти екзамен на відмінно.
2.Сполучники членами речення не бу­вають і не відповідають на питан­ня.Займенники, прислівники є
 членами речення і відповідають
 на питання: яка? та ж; про що? 
 про те; за що? – за те; при чому? – при тому
3.У сполучниках якби, якщо наголос падає на останній склад: Якби мені черевики, то пішла б я на музики(Т.Шевченко).На прислівник як завжди
падає логічний наголос:
Як би мені хотілося скласти
екзамени на відмінно.
Зверніть увагу! Прості речення у складному можуть з’єднувати сполучні слова – самостійні частини мови, які є членами реченнявідносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скіль­ки); прислівники (де, куди, звідки, коли, відколи, чому)Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л.Костенко).

Розрізнення сполучників та сполучних слів
СполучникиСполучні слова
1.Не бувають членами реченняСлухай, діброво, що ліс говорить (Нар. прислів’я); Вона сказала, що була вдома. В обох реченнях сполучник що приєднує підрядну частину, підмет якої або наявний (ліс), або його можна підставити (…що вона була вдома).Є членами речення:
Вона так гарно намалювала
сімейку грибів-боровиків,
що  стали в коло на лісовій
галявині
(В. Чухліб).
Що можна замінити або іншим
сполучним словом (які),
або словом-об’єктом із першого
простого речення
(гриби-боровики).
2.На сполучники не падає логічний наголос: Вона сказала, що була вдомаНаголос падає на слово вдома.Часто вимовляються з логічним наголосом: Вона знала,
хто був у парку.

Наголос падає на слово хто.
3.Підрядну частину із сполучником не можна замінити питальним реченням: Грицунь сказав, що він іде найматись (В.Винниченко)Часто (але не завжди)
підрядну частину можна замінити питальним реченням:
 Звідки вони взялися, ніхто
ні в кого про те не спитав.
(Звідки вони взялися?)

Матеріал у підручнику

1. Правила у параграфі 36.
2. Усне опрацювання вправ 487, 490.

Практична робота:
1. Вправи 489, 499 - письмово.

Домашнє завдання:
1. Вивчити правило визначення сполучника.
2. Виконати вправу 510.


Увага! Матеріал для вивчення змістовний, тому ДЗ можна здати до наступного понеділка (25.05.2020)





22.05.2020
Тема. Частка як службова частина мови. Написання часток.

Вступне слово вчителя
Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:
  • Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).
Частка не є членом речення.

Розряди часток за значенням

ФормотворчіСловотворчіЗаперечніМодальні
а) утворюють умовний спосіб
дієслів: бби (зробила б);
б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай;
в) творять зворотні дієслова: -ся,
сь (сміється, знайшовсь);
г) творять найвищий ступінь
порівняння прикметників і прислівників: най-, що-як- (найкращий, щонайвище).
утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо,
колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше)
Заперечують
висловлене:
не, ні, ані (не
образив, ні про
що, аніскільки)
надають окремому слову в реченні або цілому реченню
додаткових
відтінків (так,
еге, лише, ледве чи, це, власне, саме)
Про написання часток див. розділ «Орфографія. Правопис часток»!
Групи часток за будовою

ПростіСкладніСкладені
непохідні, їхнє походження визначити важкоутворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом)утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо)
й, і, а, ні, як, он, це, он, геннібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онденавряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б


1. Разом пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами:
а) аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як- у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший;
б) би(б), же(ж), то, що у складі сполучників та інших часток: мовби, ніби, начеб, немовби, авжеж, атож, аякже, неначебто, абощо, щодо;
в) -ся(-сь) у зворотних дієсловах і -сь у складі займенників і прислівників: надіється, звертаються, вклонивсь, хтось, якийсь, чиісь, десь, кудись.

2. Через дефіс пишуться частки:
а) -бо, -но, -от, -то, -таки, що стоять після слова, до якого відносяться: біжи-бо, стривай-но, так-от, тому-то, приїхав-таки, але таки приїхав; треба-таки, але таки треба;
б) будь- , казна- , хтозна-, які стали префіксами, і -небудь, яка стала суфіксом (у складі прислівників і займенників): будь-хто, казна-скільки, хтозна-навіщо, коли-небудь, який-небудь.

3. Окремо пишуться:
а) частки, які надають словам різних смислових та емоційних відтінків: саме, лиш, хоч, аж, навіть, тільки, невже, ще, же, ну, просто;
б) частки в сполуках слів: поки що, хіба що, тільки що, дарма що, що за, хоча б, навряд чи, трохи не, ще й;
в) частки хай, нехай, би(б), за допомогою яких утворюються форми наказового та умовного способів дієслова. Хай життя садами буйними вирує, полетить хай пісня вище дальніх зір (В. Сосюра). Пішов би я до дівчини, та не знаю, де живе (Народна творчість).


Частки пишуться окремо від слів, якщо вони розділені з ними іншими частками або прийменниками: іди-бо, але іди ж бо; тому-то, але тому ж то; будь-хто, але будь із ким; казна-що, але казна в чому; хтозна-скільки, але хтозна у скількох.



Матеріал у підручнику:
1. Праграф 37 - правила.
2. Вправи для усного опрацювання - 511-513.


   Практична робота:
     1. Вправи 514, 517 - усно.
     2. Вправи 524, 527 - письмово.

Домашнє завдання:
1. Вивчити правила.
2. Виконати письмово вправу 528.




27.05.2020
Тема. Вигук як особлива частина мови.

Вигук як частина мови. Правопис вигуків


Вигук – це незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи і їх служить засобом виразності в художній літературі: Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі (Т.Шевченко).
Вигуки відрізняються від повнозначних слів тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від службових слів тим, що не виконують властивих їм службових функцій (поєднувати інші слова, надавати їм інших смислових відтінків тощо).



Групи вигуків за значенням
ГрупаЩо виражаєПриклади
1.Емоційні (почуттєві)хвилювання, почуття (страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо)ох, ах, о, пхе, ух, іч, ет, тьху, ура! Овва! Ой лишенько,! Горенько Моє! Боже мій милий!
2.Спонукальні (волевиявлення)спонукання до дії, оклик, звертаннягей, агов, геть, марш, ціп-ціп, тю-тю-тю, на-на, алло
3.Звуконаслідувальні словаголоси тварин, різні шуми, звуки природику-ку, кукуріку, ха-ха, тьох-тьох, ш-ш-ш, дзень, бр-р-р, ко-ко-ко
4.Слова ввічливостіетикет (вітання, подя­ка, прощання, проба­чення, побажання)добрий день, добридень, на до­браніч, до побачення, прощай­те, спасибі, дякую, щасливо, бу­вайте здорові, дай Боже, Боже поможи, на здоров’я
5.Слова, утворені від інших частин мовиутворені від іменни­ків у кличному відмін­ку або називному від займенників, дієслівМамо! Леле! Слава! Мати рід­на! 0 Боже! Господи милосерд­ний! Рятуйте! Цур йому! Ли­шенько!

Групи вигуків за походженням
НепохідніПохідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: а, о, ой, ох. Ці звуки можуть повторюватися: А-а-а! Ш-ш-ш…Утворені з повнозначних частин мови: Мамо! Рятуйте!

Серед вигуків спостерігається широка омонімія. Наприклад, вигук о! може виражати страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо. Вигуки також можуть бути омонімічними іншим частинам мови, наприклад, вигук ой має омонім – підсилювальну частку ой:
  • Ой одна я, як билина в полі (Т. Шевченко).

Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
  1. Вигуки і звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Кує зозуля. Бє молоточком у кришталевий великий дзвін – ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по травах (Коцюбинський). Аге-е-й, чи дощ ідеш косить? (Білоус)
Зверніть увагу! Через дефіс пишуться такі вигуки, як: їй-Богу, їй-право, їй-бо.
  1. Вигуки, які не передають повторюваних чи протяжних звуків, пишуться разомбабах, кукуріку, добраніч, добривечір, добридень.
Зверніть увагу! Якщо потрібно передати протяжність цих звуків, то вони пишуть через дефіс: ку-ку-рі-ку-у-у, ба-а-ба-а-ах.
  1. Окремо пишуться: от тобі й на, до побачення, будь ласка, на добраніч, оце так тощо.

Розділові знаки при вигуках
При вигуках, як правило, ставиться кома або тире.
  1. Якщо вигук вимовляється без окличної інтонації, то він виділяється комою: О, дзвени голосніш, розвивайся повніш, казко-пісня майової ночі (Олександр Олесь)Але! Не відокремлюються комами підсилювальні частки а, ой, ох, ну: Ну що б, здавалося, слова… (Шевченко). Ой не шуми, мій темний гаю! (Олександр Олесь). Не відокремлюються і вигуки о, ой, що стоять при звертанні: Ой дівчино, не журися.
  2. Не відокремлюються вигуки, що стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Ой чого ти, тополенько, не цвітеш, чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? (Олександр Олесь).
  3. Якщо вигук вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Ой леле! не нуртуй! Хатинки не руйнуй! (Леся Українка).
  4. Якщо вигук стоїть у середині речення, то він виділяється комами або тире (при окличній інтонації): Порадь, ох, як прожити без долі! Раптом у тиші садів – тьох! тьох! – солов’їна пісня прозвучала. Всі, у кого серце вірне сонцю нашої весни, сійте зерно – гей! – добірне в нерозмежені лани (М.Рильський).
  5. Звуконаслідувальні слова зазвичай уживаються як пряма мова: «Кап-кап», – почулося за вікном.
Зверніть увагу! Звуконаслідувальні слова в реченні зазвичай беруться у лапки: Те «хха» зупинило його серед хати (М.Коцюбинський).Вигук не виступає членом речення, але на місці самостійної частини мови він набуває конкретного значення і виконує її синтаксичну роль:
  • Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, Я швидко вікно відчиняю і серце радіє моє (Із дитячої пісні).
  • А він усе ой та ой. Голосне «ура» прокотилося над полем.



Матеріал у підручнику:
1. Правило - параграф 39.
2. Вправи для усного опрацювання - 546 - 557.


29.05.2020
Тема. Повторення вивченого.
Частини мови, їх правопис і використання в мовленні.

Матеріал у підручнику
1. Вправи 558-578 - усно.
2. Тести "Службові частини мови"




1. Усі прийменники написано правильно в рядку
А з метою, з-над, наприкінці, з-перед
Б у продовж, поперед, упоперек, з-під
В з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас
Г по-під, за винятком, із-за, поруч
Д позаду, на перекір, гот, навколо
2. Усі прийменники написано правильно в рядку
А відповідно до, щодо, за-для, позаду
Б з-посеред, окрім, під-кінець, заради
В у галузі, за винятком, з-під, навпроти
Г на зустріч, згідно з, всупереч, поміж
Д не зважаючи на, попри, з-поза, услід
3. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.
Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.
В Батьківщина починається для людини зі шматка неба.
Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.
Д Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада.
4. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Без крані не проживеш.
Б Друзі пізнаються в біді.
В Не гріє сонце на чужині.
Г Як гукнеш, так і відгукнеться.
Д Час за гроші не зможеш купити.
5. Прийменник виділено в реченні
А Лунає неподалік пісня сили, краси.
Б Назустріч здіймалося місто в бронзі.
В Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг.
Г Козаки навколо фортеці копали шанці.
Д Десь поблизу виводив свою пісню соловей.
6. Прийменник виділено в реченні
А Навколо — ворогів закрадливість лукава,
Б Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло
В Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги.
Г Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.
Д Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати,
7. Правильно вжито прийменник в обох варіантах рядка
А відпочити після обіду (по обіді)
Б організувати з ініціативи (по ініціативі)
В надіслати на вимогу (по вимозі)
Г міліція у справах неповнолітніх (по справам)
Д за романом Олеся Гончара (по роману)
8. Помилково вжито прийменник у варіанті
А заходьмо по двоє
Б наказ по коледжу
В розпис по дереву
Г сходіть по молоко
Д надішли по адресі
9. Помилково вжито прийменник у варіанті
А іти за морозивом
Б писати за зразком
В твір за картиною
Г економіст за фахом
Д за взаємною згодою
10. Помилково вжито прийменник у варіанті
А на думку науковців
Б виступити на захист
В спілкуватися на суржику
Г надіслати на адресу
Д відгукнутися на запит
11. Граматично правильно побудовано словосполучення
А змагання по настільному тенісу
Б при сприянні міністерства
В звернутися по допомогу
Г пропустити із-за хвороби
Д розмовляє на англійській мові
12. Граматично правильно побудовано словосполучення
А звернутися по питанню
Б забути із-за неуважності
В виконати на вимогу
Г відповідно з наказом
Д хворіти пневмонією
13. Граматично правильно побудовано словосполучення
А заступник по виховній роботі
Б повертатися на тролейбусі
В викликати по прізвищу
Г розсістися по своїх місцях
Д виконати на замовлення
14. Граматично правильно побудовано словосполучення
А на протязі кварталу
Б конспект по зоології
В згідно до постанови
Г перекладати чеською
Д отримати по адресу
15. Граматично правильно побудовано словосполучення
А погодитися при умовах
Б виконати за бажанням
В чекати біля двох годин
Г еколог по спеціальності
Д спізнитися із-за негоди
16. Частки НЕМАЄ в реченні
А Розум за гроші не купиш.
В Лунають лише пісні солов’їні.
В Тече вода із-за гаю та попід горою.
Г Нехай квітне планета чистотою.
Д Тільки з юних літ мені відкрилась правда.
17. Частки НЕМАЄ в реченні
А Правда таки переможе.
Б Пішов би я в Україну.
В Майже тиждень не було дощу.
Г Я буду крізь сльози сміятись.
Д От де, люди, наша слава.
18. Частки НЕМАЄ в реченні
А Не вмирає душа наша.
В Зосталася тільки надія одна.
В Ліси наче світилися наскрізь.
Г Скромність — це любов до людей.
Д Живемо ми на одній Землі!
19. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А будь/як, отак/то, бозна/скільки
Б все/ж/таки, такий/от, казна/що
В невже/таки, тільки/що, годі/бо
Г ані/хто, як/небудь, казна/чому
Д скажи/по, що/року, будь/чому
20. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А будь/хто, якби/то, що/не/день
Б казна/коли, аби/кого, хтозна/що
В чого/небудь, як/то, де/котрий
Г будь/як, що/небудь, зумів/таки
Д от/так, будь/кому, хтозна/як
21. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А навряд/чи, тут/таки, казна/де
Б де/коли, правда/бо, будь/чого
В які/ж/бо, колись/то, що/небудь
Г отак/бо, скажи/но, будь/звідки
Д отож/бо, ну/бо, таки/прийшов
22. Правила правопису частки порушено в реченні
А На те й лихо, щоб з тим лихом битись.
Б Отаке то на сім світі роблягь людям люди.
В Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш?
Г Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?
Д І знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора.
23. Правила правопису частки порушено в реченні
А А серце таки рветься до кращого життя.
Б О, якби-то листя, листя не жовтіло…
В А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.
Г «Що ж то за краса!» — шепотять дівчата.
Д Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.
24. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А дарма/що, іди/ко, будь/коли
Б таки/так, тільки/но, будь/як
В все/таки, так/от, аби/що
Г отакий/то, як/небудь, казна/шо
Д хтозна/де, хіба/що, будь/коли
25. Правила правопису частки порушено в реченні
А Шастя не шукають, а таки здобувають.
Б І все-таки нелегко буть собою!
В Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій!
Г О, якби-то я міг повернути неповторную юність мою.
Д Щей для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.
26. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.
Б Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.
В Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.
Г Наша пісня — то/ж душа народу, його сила і могуть.
Д Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.
27. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.
Б Що/б не трапилося — будь людиною.
В Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.
Г Що/б не робив — роби добре.
Д Що/б жить — ні в кого права не питаюсь!
28. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.
Б Про що/б не писав поет, він завжди пише про людину.
В Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.
Г Я мушу книжки читати, що/б очі мої не осліпли.
Д Як/би не тис мороз, а весна буде.
29. Виділену сполуку треба писати окремо в реченні
А Як/би там не було, а комусь належало це перевірити.
Б Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.
В Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.
Г Як/би відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці.
Д Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.
30. Вигук виділено у варіанті
А Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.
Б Як тебе не любити, Києве мій.
В Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!
Г Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.
Д Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла.

Увага! Запропоновані завдання є рекомендованими, тому виконуються усно та вибірково. Якщо ви хочете перевірити, чи правильно відповіли на тестові питання, зайдіть на сторінку "Контрольні роботи для 7Б класу". Роботи вчителю не пересилайте.






Вітаю всіх із закінченням навчального року та бажаю теплих, веселих і цікавих канікул!





Комментариев нет:

Отправить комментарий